09:37

Місто

Чергова хвиля злочинів прокотилася містом... Налякані до нестями люди навіть вдень рідко коли виходили на вулиці, тай то не більше ніж на кілька хвилин та й не далі сусіднього двору.
Страх, що сповнював місто був впевненим, стійким, сильним та навіть трохи насмішливим. Майже щоночі у небі грали свій бій грозові хвилі та яскраві зорі. Місто поглинала темрява, а різкій гуркіт з небесного тла нагадував сміх важливого господи, що й не кращий за тебе, та й не надно сильніший, та на жаль такий, що не дістанеш руками своїми до його шиї.
А що далі? Щоранку одне й теж саме... Але життя ще не втекло з цього міста, притиснувши свого хвоста. Де ти, життя?

У пошуках цього явлення людина може блукати вулицями свого міста майже усей той проміжок часу, що відміряно йому на планеті, поже знайти його швидко, може знайти його пізно, але не може не знайти.

Пошук...

@настроение: странное

Комментарии
03.06.2008 в 01:04

закон танго
welcome home

слу. пиши українською.
не з якихось ідеологічних...

воно говорить.
я під враженням.
вот.


мрррии

няв

"ходить сонко по вулиці,
носить спання в рукавиці" (с) - росава

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail